клинцювати

клинцювати: -ю́ю, -ю́єш, недок. і док., перех.

1) Забивати клин (у 1 знач.) у середину чогось. Клинцювати самопали.

2) Забивати клинці (кілочки) в стіну з обох боків, підготовляючи її для обмазування глиною.

Нужно решить контрольную?

клинцювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
клинцювання — я, с. 1) Дія за знач. клинцювати. 2) збірн. Клинці (кілочки), забиті в стіну (з обох боків) перед обмазуванням її глиною … Український тлумачний словник
клинцьований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до клинцювати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
поклинцювати — ю/ю, ю/єш, перех. Док. до клинцювати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике